Від інтернату до громади: як програма захищеного житла змінює долі людей з інвалідністю

Цього року уряд Республіки Молдова придбав близько 30 будинків, що дозволить понад ста особам покинути установи закритого типу та розпочати самостійне життя у своїх громадах.

Перші переїзди в нові, адаптовані умови, зокрема в селі Бедічень, заплановані вже до кінця 2026 року, що є важливим практичним кроком на шляху до реалізації права на незалежний спосіб життя.

Одним із ключових напрямів реформи соціальної сфери в Молдові став рішучий перехід від застарілої моделі інтернатного догляду до надання послуг безпосередньо на рівні місцевих громад. Ця стратегія спрямована на поступове, але неухильне зменшення залежності людей з інвалідністю від великих ізольованих установ. Яскравим прикладом такої трансформації стає проєкт у селі Бедічень, який реалізується за підтримки Міністерства праці та соціального захисту та організації Keystone Moldova. Подібні ініціативи доводять, що альтернатива існуванню в закритих системах не лише можлива, а й необхідна для відновлення базових людських прав.

За словами директорки Keystone Moldova Людмили Малкочі, реалізація поточних проєктів дозволить понад ста особам отримати можливість гідно жити у своїх рідних громадах або в інших населених пунктах, які вони самостійно обрали для проживання. Найважливішим досягненням цього року стало те, що уряд уперше виступив у ролі прямого інвестора в цю сферу, придбавши близько 30 будинків для організації захищеного житла. Очікується, що переїзд перших мешканців у ці нові умови відбудеться вже до Нового року, що дасть людям шанс зустріти свято в обстановці, схожій на справжній домашній затишок, а не на лікарняну палату.

Ці локальні успіхи є частиною ширшої міжнародної порядку денного. Нещодавня зустріч у Кишиневі стала логічним продовженням регіонального діалогу щодо розвитку систем догляду, ініційованого в травні в Стамбулі. За результатами цих консультацій міністри та високопосадовці країн регіону затвердили План дій у сфері догляду для Європи та Центральної Азії на 2026–2030 роки. Цей документ закріплює курс на те, що турбота про людину з інвалідністю має будуватися навколо її потреб і прав, а не навколо зручності адміністративних систем.