Євростат назвав країни ЄС із найгіршими показниками якості життя людей з інвалідністю

Якість життя громадян з інвалідністю в Європейському Союзі напряму залежить від місця їхнього проживання, перетворюючи базові соціальні гарантії на своєрідну лотерею. Згідно з аналізом Європейського статистичного агентства, який охопив економічні та побутові реалії, у низці держав умови залишаються критичними. Дослідники виявили країни з найгіршими показниками за чотирма ключовими напрямками, продемонструвавши колосальний розрив між людьми з інвалідністю та рештою населення.

Фінансова вразливість та загроза бідності

У середньому по Європейському Союзу ризику бідності та соціальної ізоляції піддаються 28,8% громадян з інвалідністю віком від 16 років. Проте в окремих державах цей показник багаторазово перевищує загальноєвропейське значення. Абсолютним антирекордсменом стала Литва, де половина людей з інвалідністю, а саме 50,5%, стикається з бідністю, тоді як серед населення без інвалідності ця частка становить 21,9%. До групи підвищеного фінансового ризику також увійшли Латвія з показником 42,6% проти 18,1% у громадян без інвалідності, Болгарія - 42,3% проти 26,6%, Хорватія - 39,8% проти 15,6% та Румунія - 37% проти 23,2%.

Неможливість покривати базові витрати

Здатність оплачувати необхідні потреби наявними доходами залишається гострою проблемою. Якщо в масштабах блоку з такими труднощами стикаються 9,1% людей з інвалідністю і лише 5,2% громадян без неї, то в деяких регіонах розрив досягає катастрофічних масштабів. Найгірше ситуація виглядає у Греції: 46,3% людей з інвалідністю не можуть забезпечити себе необхідним, тоді як серед громадян без інвалідності таких 32,3%. Замикають п'ятірку аутсайдерів Болгарія, де 19,4% проти 9,7% не справляються з витратами, Португалія - 13,9% проти 6,7%, Румунія - 13,8% проти 7,6% та Іспанія - 12,4% проти 6,9%.

Дефіцит доступної медичної допомоги

Система охорони здоров'я також демонструє серйозну нерівність. У цілому по ЄС 4,8% осіб з інвалідністю повідомляють про незадоволені потреби в лікуванні, проти 1,6% серед решти населення. Найбільш критичні показники зафіксовано у Греції, де 32,9% проти 6,9% не можуть отримати потрібну допомогу. Істотні проблеми з доступом до медицини мають жителі Фінляндії - 14,7% проти 4%, Латвії - 14,1% проти 4%, Естонії - 12,9% проти 5% та Румунії - 9% проти 1,3%.

Раннє залишення освітніх закладів

Молодь з інвалідністю значно частіше перериває навчання. У 2024 році серед європейців віком від 18 до 24 років, які не завершили обов'язкову шкільну програму, частка осіб з інвалідністю досягла 24,8%, тоді як для їхніх однолітків без інвалідності цей показник дорівнює 8%. Лідерами за кількістю таких ранніх уходів зі шкіл стали Румунія - 61,6% проти 16,1%, Греція - 58,8% проти 1,2%, Болгарія - 54,3% проти 8%, Литва - 42,5% проти 6% та Угорщина - 41,2% проти 9,5%.

Таким чином, місце проживання в Європейському Союзі й надалі диктує базові можливості для людей з інвалідністю. Виявлений Європейським форумом з питань інвалідності розрив у рівні життя, доступі до медицини та освіті вимагає системних рішень. Поки географія продовжує визначати умови виживання, перетворюючи базові права на привілей, що залежить від перетину національних кордонів.